обкидати
ОБКИ́ДАТИ¹ див. обкида́ти¹.
ОБКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, рідко ОБКИ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКИ́ДАТИ, аю, аєш, док.
1. кого, що. Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закида́ти з усіх боків чим-небудь.
Люди були немов наркотизовані, – вони ходили від ятки до ятки, .. обкидали один одного паперовою січкою (Леся Українка);
Коні важко йшли вскач на гору, обкидаючи один одного відталою землею з-під копит (Іван Ле);
Всі спішилися, підбігали, підтупцьовували, хлопці обкидували дівчат снігом (Б. Лепкий);
Ромка люто відбивала напад, хоч її вже оточили й обкидали незліпленим снігом (Л. Смілянський);
// що. Накидати щось навколо кого-, чого-небудь.
Замість сіней Пилип зробив сяку-таку примостку, обкидавши зокола гноєм (Панас Мирний);
Андрій .. засунув знов горнятко, обкидав його жаром і мовчки осміхався (М. Коцюбинський).
2. що. Густо обшивати, обробляти нитками краї чого-небудь (хусточки, коміра і т. ін.); обметувати.
Обкидай комір заполоччю (Сл. Б. Грінченка).
ОБКИ́ДАТИ² див. обкида́ти².
ОБКИДА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ОБКИ́ДАТИ, аю, аєш і ОБКИ́НУТИ, ну, неш, док.
1. що. Відкидати щось кругом, з усіх боків чого-небудь.
Обкинь сніг коло кошари, щоб можна було випустить овечки на двір (Сл. Б. Грінченка).
2. що, чим. Обхоплювати, оточувати, огороджувати з усіх боків чим-небудь.
Кілька робітників кінчили довгі на п'ять сажнів розсадники й обкидали їх дошками (Н. Кобринська);
– Мислити він не вміє, та й нащо це йому? Зате він вміє .. обкинути певну територію колючим дротом (О. Гончар).
◇ (1) Обкида́ти о́ком (д) див. окида́ти;
(2) Обкида́ти по́глядом (д) див. окида́ти.
Значення в інших словниках
- обкидати — обки́дати 1 дієслово доконаного виду заки́дати з усіх боків; обметати обки́дати 2 дієслово доконаного виду відки́дати; охопити, оточити обкида́ти 1 дієслово недоконаного виду закида́ти з усіх боків; обметувати обкида́ти 2 дієслово недоконаного виду відкида́ти; охоплювати, оточувати Орфографічний словник української мови
- обкидати — ОБКИДАТИ – ОКИДАТИ Обкидати. 1. Закидати чимось з усіх боків: обкидати болотом, обкидати снігом. 2. Густо обшивати краї чогось: обкидати комір заполоччю. Окидати. Вживається переважно зі сл.: зором, поглядом (оглядати, обдивлятися), думкою (думати, обдумувати). Літературне слововживання
- обкидати — 1. (снігом) обсипати; (жаром) обкладати; (ниткою) обметувати; 2. (сніг) відкидати; (чим) обгороджувати, оточувати. Словник синонімів Караванського
- обкидати — див. кидати Словник синонімів Вусика
- обкидати — I [обкидатие] -айу, -айеиш, док. II [обкиедатие] -айу, -айеиш, недок. Орфоепічний словник української мови
- обкидати — I обк`идатидив. обкидати I. II обк`идатидив. обкидати II. III обкид`ати-аю, -аєш, недок., обкидати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закидати з усіх боків чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкидати — облива́ти (обкида́ти, полива́ти і т. ін.) / обли́ти (обки́дати, поли́ти і т. ін.) бру́дом (боло́том, грязю́кою і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити. Майже в кожному номері .. Фразеологічний словник української мови
- обкидати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- обкидати — ОБКИ́ДАТИ¹ див. обкида́ти¹. ОБКИ́ДАТИ² див. обкида́ти². ОБКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закидати з усіх боків чим-небудь. Словник української мови в 11 томах