обкидати
облива́ти (обкида́ти, полива́ти і т. ін.) / обли́ти (обки́дати, поли́ти і т. ін.) бру́дом (боло́том, грязю́кою і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити. Майже в кожному номері .. газетки обливає (запроданець) брудом українську землю (Ю. Збанацький); — Адресок пришли хоч, де ти будеш…— Буду там, де ніхто мене не падлючитиме! Не обливатимуть брудом такі, як ваша ротата супружниця! (О. Гончар); (Юрко:) Ну, це вже нахабство! Дівчина в запалі образила його, і він ладен зараз же обкидати її брудом (Я. Мамонтов); Відбувалися збори, оба (обидва) кандидати обкидали болотом один одного (І. Франко); Поцілуйко зводить розмову на інше. Та господар сам навертає її на своїх недругів, озлоблюючись, обкидає гряззю Безсмертного і Задніпровського (М. Стельмах); Бригадирова проходу не давала (Єльці). До клубу не показуйсь — викляне, обкидає багном привселюдно.— Байстрючка! Оце вас такого в школі вчили? Як чоловіків чужих відбивати? (О. Гончар); Крім неписьменного базікання про поезію, він (Фотій) намагався облити брудом весь мій рід (Т. Масенко); Як все просто виходить у цієї людини! Схотіла — облила брудом матір і дітей, зробила їх наклепниками і скандалістами; відчула, що запахло паленим,— зажадала лист назад (З газети); — Неможливо собі уявити, щоб він (обвинувач) перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину (І. Муратов); — Ти ще відповісиш за такі слова і за те, що дівчину облив помиями (В. Вільний). обли́тий бру́дом. Вже в нашій літературі немає більш-менш помітної постаті, яка б не була облита брудом (Л. Костенко). полива́ння бру́дом. Він уже мало звертав уваги на те, що говорять про нього. А почалося поливання брудом давно. Скільки воно забрало сил і здоров’я (З газети).
Значення в інших словниках
- обкидати — обки́дати 1 дієслово доконаного виду заки́дати з усіх боків; обметати обки́дати 2 дієслово доконаного виду відки́дати; охопити, оточити обкида́ти 1 дієслово недоконаного виду закида́ти з усіх боків; обметувати обкида́ти 2 дієслово недоконаного виду відкида́ти; охоплювати, оточувати Орфографічний словник української мови
- обкидати — ОБКИДАТИ – ОКИДАТИ Обкидати. 1. Закидати чимось з усіх боків: обкидати болотом, обкидати снігом. 2. Густо обшивати краї чогось: обкидати комір заполоччю. Окидати. Вживається переважно зі сл.: зором, поглядом (оглядати, обдивлятися), думкою (думати, обдумувати). Літературне слововживання
- обкидати — 1. (снігом) обсипати; (жаром) обкладати; (ниткою) обметувати; 2. (сніг) відкидати; (чим) обгороджувати, оточувати. Словник синонімів Караванського
- обкидати — див. кидати Словник синонімів Вусика
- обкидати — I [обкидатие] -айу, -айеиш, док. II [обкиедатие] -айу, -айеиш, недок. Орфоепічний словник української мови
- обкидати — I обк`идатидив. обкидати I. II обк`идатидив. обкидати II. III обкид`ати-аю, -аєш, недок., обкидати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закидати з усіх боків чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкидати — ОБКИ́ДАТИ¹ див. обкида́ти¹. ОБКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, рідко ОБКИ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКИ́ДАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закида́ти з усіх боків чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
- обкидати — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- обкидати — ОБКИ́ДАТИ¹ див. обкида́ти¹. ОБКИ́ДАТИ² див. обкида́ти². ОБКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закидати з усіх боків чим-небудь. Словник української мови в 11 томах