1. Словник синонімів української мови

обкидати

ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал.; ОБПЛІТА́ТИ, ОБПЛУ́ТУВАТИ, ОБСНО́ВУВАТИ рідше (робити огорожу з чого-небудь виткого — лози, дроту і т. ін.). — Док.: обгороди́ти (огороди́ти), опарка́нити, обнести́, обвести́, оточи́ти, обста́вити, обки́дати, обки́нути, згороди́ти рідше обцаркува́ти, обда́ти, обплести́, обплу́тати, обснува́ти. Навесні задумав (Андрій) обгородити садибу високим плотом (Р. Іваничук); За дощаним парканом, який огороджував подвір'я клубу, починався парк (Л. Дмитерко); Його (став) тепер валом обнесли, од села одгородили — водопою нема (Панас Мирний); Цвинтар обвів мурованою стіною (Г. Квітка-Основ'яненко); Місто високе своє оточила (Семіраміда) у мури із цегли (М. Зеров); Виконували (вони) різні роботи: рили окопчики, обставляли тинами, плетеними із лози, чистили на полковій кухні картоплю (Григорій Тютюнник); Мислити він не вміє, та й нащо це йому? Зате він вміє.. обкинути певну територію колючим дротом (О. Гончар); Не одна баба город згородила (М. Номис); Ми оси!.. Хто рідний наш рай Твердою стіною, Неначе Китай, Бажає обдати,.. Най геть біжить (І. Франко); Полагодив (Чіпка) хату, — давай.. новою лісою (садибу) обплітати (Панас Мирний).

ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал.; ОБПЛІТА́ТИ, ОБПЛУ́ТУВАТИ, ОБСНО́ВУВАТИ рідше (робити огорожу з чого-небудь виткого — лози, дроту і т. ін.). — Док.: обгороди́ти (огороди́ти), опарка́нити, обнести́, обвести́, оточи́ти, обста́вити, обки́дати, обки́нути, згороди́ти рідше обцаркува́ти, обда́ти, обплести́, обплу́тати, обснува́ти. Навесні задумав (Андрій) обгородити садибу високим плотом (Р. Іваничук); За дощаним парканом, який огороджував подвір'я клубу, починався парк (Л. Дмитерко); Його (став) тепер валом обнесли, од села одгородили — водопою нема (Панас Мирний); Цвинтар обвів мурованою стіною (Г. Квітка-Основ'яненко); Місто високе своє оточила (Семіраміда) у мури із цегли (М. Зеров); Виконували (вони) різні роботи: рили окопчики, обставляли тинами, плетеними із лози, чистили на полковій кухні картоплю (Григорій Тютюнник); Мислити він не вміє, та й нащо це йому? Зате він вміє.. обкинути певну територію колючим дротом (О. Гончар); Не одна баба город згородила (М. Номис); Ми оси!.. Хто рідний наш рай Твердою стіною, Неначе Китай, Бажає обдати,.. Най геть біжить (І. Франко); Полагодив (Чіпка) хату, — давай.. новою лісою (садибу) обплітати (Панас Мирний).

ОБШИВА́ТИ (обробляти нитками краї чого-небудь), ОБМЕ́ТУВАТИ, ОБКИДА́ТИ. — Док.: обши́ти, обмета́ти, обкидати. Сьогодні (Марта) обшивала мереживом нові хусточки, ..бо старі вже всі перевелися (В. Підмогильний); На швейній ділянці (трикотажної фабрики) кипить робота. Одні стачують деталі, обметують краї, другі закріплюють шви (з газети); — Ось, мамо, нате рукав та обкидайте петельки, — сказала Маруся і передала матері вишиваний рукав сорочки (І. Нечуй-Левицький). — Пор. підру́блювати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкидати — обки́дати 1 дієслово доконаного виду заки́дати з усіх боків; обметати обки́дати 2 дієслово доконаного виду відки́дати; охопити, оточити обкида́ти 1 дієслово недоконаного виду закида́ти з усіх боків; обметувати обкида́ти 2 дієслово недоконаного виду відкида́ти; охоплювати, оточувати Орфографічний словник української мови
  2. обкидати — ОБКИДАТИ – ОКИДАТИ Обкидати. 1. Закидати чимось з усіх боків: обкидати болотом, обкидати снігом. 2. Густо обшивати краї чогось: обкидати комір заполоччю. Окидати. Вживається переважно зі сл.: зором, поглядом (оглядати, обдивлятися), думкою (думати, обдумувати). Літературне слововживання
  3. обкидати — 1. (снігом) обсипати; (жаром) обкладати; (ниткою) обметувати; 2. (сніг) відкидати; (чим) обгороджувати, оточувати. Словник синонімів Караванського
  4. обкидати — див. кидати Словник синонімів Вусика
  5. обкидати — I [обкидатие] -айу, -айеиш, док. II [обкиедатие] -айу, -айеиш, недок. Орфоепічний словник української мови
  6. обкидати — I обк`идатидив. обкидати I. II обк`идатидив. обкидати II. III обкид`ати-аю, -аєш, недок., обкидати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закидати з усіх боків чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. обкидати — ОБКИ́ДАТИ¹ див. обкида́ти¹. ОБКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, рідко ОБКИ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКИ́ДАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закида́ти з усіх боків чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
  8. обкидати — облива́ти (обкида́ти, полива́ти і т. ін.) / обли́ти (обки́дати, поли́ти і т. ін.) бру́дом (боло́том, грязю́кою і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити. Майже в кожному номері .. Фразеологічний словник української мови
  9. обкидати — ОБКИ́ДАТИ¹ див. обкида́ти¹. ОБКИ́ДАТИ² див. обкида́ти². ОБКИДА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ОБКИ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Кидати щось на кого-, що-небудь з усіх боків, по всій поверхні; закидати з усіх боків чим-небудь. Словник української мови в 11 томах