обкидатися
обки́датися 1
дієслово доконаного виду
обкидати себе чим-небудь
обки́датися 2
дієслово доконаного виду
оточувати себе чим-небудь з усіх боків
обкида́тися 1
дієслово недоконаного виду
закида́ти себе з усіх боків
обкида́тися 2
дієслово недоконаного виду
охоплювати, оточувати себе з усіх боків
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкидатися — I обк`идатисядив. обкидатися I. II обк`идатисядив. обкидатися II. III обкид`атися-аюся, -аєшся, недок., обкидатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Обкидати себе чим-небудь. Обкидатися снігом. 2》 перев. док., чим і без додатка, розм. Те саме, що обзавестися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкидатися — ОБКИ́ДАТИСЯ¹ див. обкида́тися¹. ОБКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Обкидати себе чим-небудь. Обкидатися снігом. 2. перев. док., чим і без дод., розм. Придбати що-небудь необхідне для життя, господарства; завести. Словник української мови у 20 томах
- обкидатися — ОБКИ́ДАТИСЯ¹ див. обкида́тися¹. ОБКИ́ДАТИСЯ² див. обкида́тися². ОБКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Обкидати себе чим-небудь. Обкидатися снігом. 2. перев. док., чим і без додатка, розм. Те саме, що обзавести́ся. Словник української мови в 11 томах
- обкидатися — Обкидатися, -даюся, -єшся сов. в. обкидатися, -даюся, -єшся, гл. Откидывать, откидать отъ себя. діла не обкидаєшся. Столько дѣла, что не успѣешь всего сдѣлать. Мир. Пов. І. 128. Словник української мови Грінченка