обколювати —
-юю, -юєш, недок., обколоти, -колю, -колеш, док., перех. 1》 Колючи, відділяти щось від поверхні чого-небудь. 2》 перев. док., розм. Наколоти чим-небудь гострим (пальці і т. ін.). Обколоти пальці голкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обколювати —
ОБКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКОЛО́ТИ, колю́, ко́леш, док., що. 1. Колючи, відділяти щось від поверхні чого-небудь. Під час інтенсивного обледеніння оголошується аврал, і всі моряки виходять обколювати кригу (з газ.); За дві години ..
Словник української мови у 20 томах
обколювати —
ОБКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКОЛО́ТИ, колю́, ко́леш, док., перех. 1. Колючи, відділяти щось від поверхні чого-небудь. Під час інтенсивного обледеніння оголошується аврал, і всі моряки виходять обколювати кригу (Рад. Укр., 9.IV 1964, 3); За дві години..
Словник української мови в 11 томах