Значення в інших словниках
-
обламати —
див. обламувати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обламати —
ОБЛАМА́ТИ див. обла́мувати¹.
Словник української мови у 20 томах
-
обламати —
(-аю, -аєш) док.; мол.; кого. 1. Переконати когось у недоцільності виконання певних дій, вчинків. ПСУМС, 49. 2. Дати словесну відсіч; висміяти когось. ПСУМС, 49. 3. безос.-пред. Комусь щось набридло робити. <...
Словник жарґонної лексики української мови
-
обламати —
лама́ти / злама́ти (полама́ти, облама́ти і т. ін.) зу́би на кому—чому, об кого—що і без додатка. Не одержувати бажаного результату; зазнавати невдачі, поразки і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
-
обламати —
ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи, відокремлювати частину від цілого), ВІДЛО́МЛЮВАТИ, ОБЛА́МУВАТИ (перев. краї, кінці чого-небудь); ВІДЧА́ХУВАТИ (про гілки). — Док.: відлама́ти, відломи́ти, облама́ти, улама́ти (влама́ти) розм. відчахну́ти.
Словник синонімів української мови
-
обламати —
Облама́ти, -ма́ю, -ма́єш і обломи́ти, -ломлю́, -ло́миш, -млять облама́ти, -ма́ю, -ма́єш і обломи́ти, -ломлю́, -ло́миш, -млять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
обламати —
ОБЛАМА́ТИ див. обла́мувати¹.
Словник української мови в 11 томах
-
обламати —
Облама́ти, -ма́ю, -єш гл. Обломить. Як сів комар на маковці, ввесь мак обламав. Чуб. III. 173.
Словник української мови Грінченка