обламати
(-аю, -аєш) док.; мол.; кого.
1. Переконати когось у недоцільності виконання певних дій, вчинків. ПСУМС, 49.
2. Дати словесну відсіч; висміяти когось. ПСУМС, 49.
3. безос.-пред. Комусь щось набридло робити. <...> нарешті й мене обламало / набридло / набри <...> (В. Стах: Молоде вино); Мені поки що досить! Обламало! Зрозуміло? (Ю. Покальчук, Те, що на споді).
Короткий словник жарґонної лексики української мови