обламатися
(-аюся, -аєшся) док.
1. від чого; мол.; несхвальн. Зазнати невдачі; відчути розчарування. Обламатися — розчаруватися у своїх сподіваннях (КСМС); <...> ось, мовляв, юні представники слов'янської культури, меломани, так би мовити, теж обламались і не змогли до кінця додивитися цей чортів мультик <...> (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 390.
2. мол. Не зробити щось через лінощі. Обламалася прибирати в кімнаті. ПСУМС, 49.
3. мол. Перестати активно діяти, заспокоїтися. Першим, хто обламався волати, був Здоренко Юра — гітарист (МТ, 1999, № 16). БСРЖ, 390.
Короткий словник жарґонної лексики української мови