облуда
облу́да 1
іменник жіночого роду
фальш, неправда; примара, мана
облу́да 2
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
лицемір
розм.
Орфографічний словник української мовиоблу́да 1
іменник жіночого роду
фальш, неправда; примара, мана
облу́да 2
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
лицемір
розм.
Орфографічний словник української мови