Значення в інших словниках
-
облізлий —
див. лисий; старий
Словник синонімів Вусика
-
облізлий —
[оубл’ізлией] м. (на) -злому/-з'л'ім, мн. -з'л'і
Орфоепічний словник української мови
-
облізлий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до облізти I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
облізлий —
ОБЛІ́ЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до облі́зти¹. Обернувсь на цапиних ніжках та й пішов, неначе поніс на кілку свою лису, облізлу голову (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
облізлий —
ОБЛІ́ЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до облі́зти¹. До старостування господаровитий Окунь і влітку, і взимку ходив у заяложеному, облізлому до останньої волосинки, ще парубоцькому кожусі (М. Стельмах); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах