Орфографічний словник української мови

обмізковувати

обмізко́вувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обмізковувати — див. думати  Словник синонімів Вусика
  2. обмізковувати — -ую, -уєш, недок., обмізкувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. Те саме, що обдумувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмізковувати — ОБМІЗКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІЗКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що обду́мувати. Дорогою Левко ввесь час обмізковував сказане Матвієм Боцюном і не знав, чи лаяти, чи хвалити його (Стельмах, І, 1962, 95); — Так...  Словник української мови в 11 томах
  4. обмізковувати — ОБМІЗКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІЗКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм. Те саме, що обду́мувати. Дорогою Левко ввесь час обмізковував сказане Матвієм Боцюном і не знав, чи лаяти, чи хвалити його (М. Стельмах); – Так, так...  Словник української мови у 20 томах
  5. обмізковувати — ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови