обмізковувати

ОБМІЗКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІЗКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм.

Те саме, що обду́мувати.

Дорогою Левко ввесь час обмізковував сказане Матвієм Боцюном і не знав, чи лаяти, чи хвалити його (М. Стельмах);

– Так, так... Се розумно обмізкував Андрущенко .. Се гаразд, – похвалив Палій (Д. Мордовець).

Значення в інших словниках

1. обмізковувати — обмізко́вувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. обмізковувати — див. думати  Словник синонімів Вусика
3. обмізковувати — -ую, -уєш, недок., обмізкувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. Те саме, що обдумувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обмізковувати — ОБМІЗКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБМІЗКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Те саме, що обду́мувати. Дорогою Левко ввесь час обмізковував сказане Матвієм Боцюном і не знав, чи лаяти, чи хвалити його (Стельмах, І, 1962, 95); — Так...  Словник української мови в 11 томах
5. обмізковувати — ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови