обмізкований

ОБМІЗКО́ВАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до обмізкува́ти.

На завтра! Вчора одклав не обмізковану грамоту з малоросійського приказу (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. обмізкований — обмізко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обмізкований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмізкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови