обмізкований

обмізко́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обмізкувати.

Значення в інших словниках

1. обмізкований — обмізко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обмізкований — ОБМІЗКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обмізкува́ти. На завтра! Вчора одклав не обмізковану грамоту з малоросійського приказу (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах