обмізкований
обмізко́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обмізкувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмізкований — обмізко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обмізкований — ОБМІЗКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обмізкува́ти. На завтра! Вчора одклав не обмізковану грамоту з малоросійського приказу (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах