обмізкований

обмізко́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмізкований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмізкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обмізкований — ОБМІЗКО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обмізкува́ти. На завтра! Вчора одклав не обмізковану грамоту з малоросійського приказу (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах