обмізкований
ОБМІЗКО́ВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до обмізкува́ти.
На завтра! Вчора одклав не обмізковану грамоту з малоросійського приказу (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмізкований — обмізко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обмізкований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмізкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови