Орфографічний словник української мови

обм'яклий

обм'я́клий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обм'яклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обм'якнути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обм'яклий — ОБМ'Я́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обм'я́кнути. Козак закинув їм руки на плечі і придавив їх усією вагою обм'яклого тіла (П. Панч); Серце його взялося такими кольками, що він зупинився, притиснув до грудей велику, обм'яклу раптом руку (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах