обм'яклий

ОБМ'Я́КЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до обм'я́кнути.

Козак закинув їм руки на плечі і придавив їх усією вагою обм'яклого тіла (П. Панч);

Серце його взялося такими кольками, що він зупинився, притиснув до грудей велику, обм'яклу раптом руку (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. обм'яклий — обм'я́клий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обм'яклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обм'якнути. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови