обм'яклий

ОБМ'Я́КЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до обм'я́кнути.

Козак закинув їм руки на плечі і придавив їх усією вагою обм'яклого тіла (П. Панч);

Серце його взялося такими кольками, що він зупинився, притиснув до грудей велику, обм'яклу раптом руку (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обм'яклий — обм'я́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обм'яклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обм'якнути. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови