обм'яклий
ОБМ'Я́КЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до обм'я́кнути.
Козак закинув їм руки на плечі і придавив їх усією вагою обм'яклого тіла (П. Панч);
Серце його взялося такими кольками, що він зупинився, притиснув до грудей велику, обм'яклу раптом руку (А. Шиян).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me