1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обм'яклий

обм'я́клий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до обм'якнути.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обм'яклий — обм'я́клий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обм'яклий — ОБМ'Я́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обм'я́кнути. Козак закинув їм руки на плечі і придавив їх усією вагою обм'яклого тіла (П. Панч); Серце його взялося такими кольками, що він зупинився, притиснув до грудей велику, обм'яклу раптом руку (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах