Орфографічний словник української мови

обнімка

обні́мка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обнімка — Обійми  Словник чужослів Павло Штепа
  2. обнімка — ОБНІ́МКА, и, ж.: В обні́мку, розм. — обнявши один одного. Ось якісь троє старшин йдуть в обнімку (Гончар, Дорога.., 1953, 30); *Образно. За столом в обнімку сиділи згода і радість (Минко, Ясні зорі, 1951, 239).  Словник української мови в 11 томах
  3. обнімка — ОБНІ́МКА, и, ж.: ○ (1) В обні́мку, у знач. присл., розм. – обнявши один одного. Ось якісь троє старшин йдуть в обнімку (О. Гончар); * Образно. За столом в обнімку сиділи згода і радість (В. Минко).  Словник української мови у 20 томах