обнімка

ОБНІ́МКА, и, ж.:

○ (1) В обні́мку, у знач. присл., розм. – обнявши один одного.

Ось якісь троє старшин йдуть в обнімку (О. Гончар);

* Образно. За столом в обнімку сиділи згода і радість (В. Минко).

Значення в інших словниках

1. обнімка — обні́мка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обнімка — Обійми  Словник чужослів Павло Штепа
3. обнімка — ОБНІ́МКА, и, ж.: В обні́мку, розм. — обнявши один одного. Ось якісь троє старшин йдуть в обнімку (Гончар, Дорога.., 1953, 30); *Образно. За столом в обнімку сиділи згода і радість (Минко, Ясні зорі, 1951, 239).  Словник української мови в 11 томах