обнімка
ОБНІ́МКА, и, ж.:
○ (1) В обні́мку, у знач. присл., розм. – обнявши один одного.
Ось якісь троє старшин йдуть в обнімку (О. Гончар);
* Образно. За столом в обнімку сиділи згода і радість (В. Минко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обнімка — обні́мка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обнімка — Обійми Словник чужослів Павло Штепа
- обнімка — ОБНІ́МКА, и, ж.: В обні́мку, розм. — обнявши один одного. Ось якісь троє старшин йдуть в обнімку (Гончар, Дорога.., 1953, 30); *Образно. За столом в обнімку сиділи згода і радість (Минко, Ясні зорі, 1951, 239). Словник української мови в 11 томах