1. Словник української мови в 11 томах

обнімка

ОБНІ́МКА, и, ж.: В обні́мку, розм. — обнявши один одного.

Ось якісь троє старшин йдуть в обнімку (Гончар, Дорога.., 1953, 30);

*Образно. За столом в обнімку сиділи згода і радість (Минко, Ясні зорі, 1951, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обнімка — обні́мка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обнімка — Обійми Словник чужослів Павло Штепа
  3. обнімка — ОБНІ́МКА, и, ж.: ○ (1) В обні́мку, у знач. присл., розм. – обнявши один одного. Ось якісь троє старшин йдуть в обнімку (О. Гончар); * Образно. За столом в обнімку сиділи згода і радість (В. Минко). Словник української мови у 20 томах