Орфографічний словник української мови

обойма

обо́йма

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обойма — -и, ж. 1》 військ. Металева рамка для кількох патронів, за допомогою якої їх одночасно вставляють у магазинну коробку гвинтівки, пістолета і т. ін. || Патрони, вставлені у таку рамку. 2》 спец.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обойма — Кулянка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. обойма — ОБО́ЙМА, и, ж. 1. військ. Металева рамка для кількох патронів, за допомогою якої їх одночасно вставляють у магазинну коробку гвинтівки, пістолета і т. ін. Нагнувшись, підняв [Моргуненко] із землі заіржавлену обойму, набиту патронами (Гончар, Партиз.  Словник української мови в 11 томах
  4. обойма — ОБО́ЙМА, и, ж. 1. військ. Металева рамка для кількох патронів, за допомогою якої їх одночасно вставляють у магазинну коробку гвинтівки, пістолета і т. ін. Нагнувшись, підняв [Моргуненко] із землі заіржавлену обойму, набиту патронами (О.  Словник української мови у 20 томах