Значення в інших словниках
-
оболок —
Табун, зграя (Ів.Фр.) [II] о́болок: стая, табунъ [ІФ,1890]
Словник з творів Івана Франка
-
оболок —
А, ч., заст., поет. 1. Хмара, хмарина. 2. Небесна блакить. Горить налитий сонцем оболок, і день до берега припав... (ЧТ:158).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
оболок —
-а, ч., заст., поет. 1》 Хмара, хмарина. 2》 тільки мн. Небесна блакить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оболок —
О́БОЛОК, а, ч., заст., поет. 1. Хмара, хмарина. Оболок темний, розлитий довкола, раптом прорвався і в чистому небі розвіявся легко (Зеров, Вибр., 1966, 238); А ось і ти ідеш.
Словник української мови в 11 томах
-
оболок —
О́БОЛОК, а, ч., заст., поет. 1. Хмара, хмарина. Оболок темний, розлитий довкола, раптом прорвався і в чистому небі розвіявся легко (М. Зеров); А ось і ти ідеш.
Словник української мови у 20 томах
-
оболок —
Хмара
Словник застарілих та маловживаних слів
-
оболок —
ХМА́РА (скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші, зависле в повітрі), ХМАРОВИ́ННЯ збірн. розм., ХМАРИ́НА, О́БОЛОК поет. заст.; ТУ́ЧА (густа, темна, грозова). Важкі хмари облягали небо (О. Довженко); — Хмари, хмари!...
Словник синонімів української мови
-
оболок —
Оболо́к, -ка м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. Гол. III. 389. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. см. облак.
Словник української мови Грінченка