Значення в інших словниках
-
оболонка —
Оболона, г. обслона, т. сорочка, кожух; П. (зовнішність) шати, убрання; (клітини) біол. мембрана; Б. З. шибка;
Словник синонімів Караванського
-
оболонка —
див. кора
Словник синонімів Вусика
-
оболонка —
I -и, ж. 1》 Те, що покриває чи окутує, оповиває що-небудь зовні, з поверхні. 2》 анат. Покривна тканина окремих органів, частин організму. М'яка оболонка мозку. Оболонка віруса — оболонка, яка оточує нуклеїнову кислоту віріону або нуклеокапсид.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оболонка —
ОБОЛО́НКА, и, ж. 1. Те, що покриває або окутує, оповиває що-небудь зовні, з поверхні. Зверху над деревами стоять в оболонках із срібного туману хрести на дзвіницях та церквах (Вас., Опов., 1947, 33); Дуб..
Словник української мови в 11 томах
-
оболонка —
ОБОЛО́НКА, и, ж. 1. Те, що покриває або окутує, оповиває що-небудь зовні, з поверхні. Зверху над деревами стоять в оболонках із срібного туману хрести на дзвіницях та церквах (С. Васильченко); Дуб ..
Словник української мови у 20 томах
-
оболонка —
ОБОЛО́НКА (те, що покриває щонебудь зовні, з поверхні), ОБСЛО́НА діал., ОБСЛО́НКА діал.; ПЛІВА́, ПЛІ́ВКА, ШКІ́РКА (тонка, ніжна — у тваринному або рослинному організмі).
Словник синонімів української мови
-
оболонка —
Оболо́нка, -нки, -нці; -ло́нки, -нок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
оболонка —
Просторова конструкція, обмежена двома криволінійними поверхнями.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
оболонка —
Оболо́на, -ни ж. 1) Кожа, оболочка. Вх. Лем. 441. 2) Оконное стекло. 3) Дверца кареты. ЗОЮР. II. 54. ум. оболонка. МВ. (О. 1862. І. 92). А з оболонками вікно в садочок літом одчинялось. Шевч.
Словник української мови Грінченка