Орфографічний словник української мови

обполений

обпо́лений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обполений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обполоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обполений — ОБПО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обполо́ти. Оленка побачила перед себе обполені рядки: то сестра Христя переполює її рядки (Горд., II, 1959, 41).  Словник української мови в 11 томах
  3. обполений — ОБПО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обполо́ти. Оленка побачила перед себе обполені рядки: то сестра Христя переполює її рядки (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах