ображення —
ОБРА́ЖЕННЯ, я, с. Образа (у 2 знач.). – А – а! – протягнув з нотками ніяковості й ображення в голосі Андрій. – Так, я, може... Так я піду! – шарпнувся він раптом і вже хотів справді йти, але Килина спинила його (В. Винниченко).
Словник української мови у 20 томах