ображення

ОБРА́ЖЕННЯ, я, с.

Образа (у 2 знач.).

– А – а! – протягнув з нотками ніяковості й ображення в голосі Андрій. – Так, я, може... Так я піду! – шарпнувся він раптом і вже хотів справді йти, але Килина спинила його (В. Винниченко).