ображення
ОБРА́ЖЕННЯ, я, с.
Образа (у 2 знач.).
– А – а! – протягнув з нотками ніяковості й ображення в голосі Андрій. – Так, я, може... Так я піду! – шарпнувся він раптом і вже хотів справді йти, але Килина спинила його (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ображення — обра́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови