обривисто —
Присл. до обривистий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обривисто —
ОБРИ́ВИСТО. Присл. до обри́вистий. Ріки тут високі і обривисто стрімкі (Кол., Терен.., 1959, 300); Він вигукує натужисто, обривисто: — Назад… (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 602).
Словник української мови в 11 томах
обривисто —
ОБРИ́ВИСТО. Присл. до обри́вистий. Ріки тут високі і обривисто стрімкі (П. Колесник); Він вигукує натужисто, обривисто: – Назад... (А. Хижняк).
Словник української мови у 20 томах