обривисто
ОБРИ́ВИСТО. Присл. до обри́вистий.
Ріки тут високі і обривисто стрімкі (Кол., Терен.., 1959, 300);
Він вигукує натужисто, обривисто: — Назад… (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 602).
Словник української мови (СУМ-11)ОБРИ́ВИСТО. Присл. до обри́вистий.
Ріки тут високі і обривисто стрімкі (Кол., Терен.., 1959, 300);
Він вигукує натужисто, обривисто: — Назад… (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 602).
Словник української мови (СУМ-11)