Орфографічний словник української мови

обридливо

обри́дливо

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обридливо — Присл. до обридливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обридливо — ОБРИ́ДЛИВО. Присл. до обри́дливий. Дзвінок кличе до порядку. Той самий дзвінок, який так обридливо гукав на лекції (Чумак, Черв. заспів, 1956, 150).  Словник української мови в 11 томах
  3. обридливо — ОБРИ́ДЛИВО. Присл. до обри́дливий. Дзвінок кличе до порядку. Той самий дзвінок, який так обридливо гукав на лекції (В. Чумак).  Словник української мови у 20 томах
  4. обридливо — Обридливо нар. 1) Надоѣдливо. 2) Противно.  Словник української мови Грінченка