Значення в інших словниках
-
обрис —
ОБРИС – АБРИС обрис, -у. Загальний вигляд предмета, окреслений лінією; контур, силует, риси чогось. Абрис, -у, книжн. Те саме, що обрис, а також у геодезії, поліграфії.
Літературне слововживання
-
обрис —
Контур, конфігурація, окреслення, силюета <�силует>, г. сильвета; (збоку) профіль; (губ) рисунок; мн. ОБРИСИ, (в уяві) образи, картини, (обличчя) риси.
Словник синонімів Караванського
-
обрис —
-у, ч. 1》 Загальний вигляд предмета, окреслений лінією, що обмежує його поверхню; контур, силует. || Форма, накреслення чого-небудь. 2》 перен. Загальний вигляд, зміст і т. ін. чого-небудь, що вимальовується в думках, в уяві, у планах і т. ін. || перев.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обрис —
О́БРИС, у, ч. 1. Загальний вигляд предмета, окреслений лінією, що обмежує його поверхню; контур, силует. В рожевому тумані.. з’являлись і щезали неясні обриси хат (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
обрис —
О́БРИС, у, ч. 1. Загальний вигляд предмета, окреслений лінією, що обмежує його поверхню; контур, силует. В рожевому тумані .. з'являлись і щезали неясні обриси хат (М. Коцюбинський); Знайомі обриси смерек по косогору чорно окреслюються на тлі неба (О.
Словник української мови у 20 томах
-
обрис —
КО́НТУР (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); О́БРИС, КОНФІГУРА́ЦІЯ, ОКРЕ́СЛЕННЯ, ПРО́ФІЛЬ, А́БРИС книжн.; ПРО́РИС (контурна різьблена лінія); СИЛУЕ́Т (контурне зображення когось, чогось).
Словник синонімів української мови
-
обрис —
О́брис, -су; -риси, -сів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
обрис —
Обрис, -су м. Силуэтъ. На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид. Стор. МПр. 16.
Словник української мови Грінченка