обрис
о́брис
-у, ч.
1》 Загальний вигляд предмета, окреслений лінією, що обмежує його поверхню; контур, силует.
|| Форма, накреслення чого-небудь.
2》 перен. Загальний вигляд, зміст і т. ін. чого-небудь, що вимальовується в думках, в уяві, у планах і т. ін.
|| перев. мн. Картини, що невиразно вимальовуються в уяві; образи.
3》 перев. мн. Сукупність ліній, що окреслюють обличчя; риси.
4》 заст. Нарис.
Великий тлумачний словник сучасної української мови