обрис
о́брис
-у, ч.
1》 Загальний вигляд предмета, окреслений лінією, що обмежує його поверхню; контур, силует.
|| Форма, накреслення чого-небудь.
2》 перен. Загальний вигляд, зміст і т. ін. чого-небудь, що вимальовується в думках, в уяві, у планах і т. ін.
|| перев. мн. Картини, що невиразно вимальовуються в уяві; образи.
3》 перев. мн. Сукупність ліній, що окреслюють обличчя; риси.
4》 заст. Нарис.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обрис — о́брис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- обрис — ОБРИС – АБРИС обрис, -у. Загальний вигляд предмета, окреслений лінією; контур, силует, риси чогось. Абрис, -у, книжн. Те саме, що обрис, а також у геодезії, поліграфії. Літературне слововживання
- обрис — Контур, конфігурація, окреслення, силюета <�силует>, г. сильвета; (збоку) профіль; (губ) рисунок; мн. ОБРИСИ, (в уяві) образи, картини, (обличчя) риси. Словник синонімів Караванського
- обрис — О́БРИС, у, ч. 1. Загальний вигляд предмета, окреслений лінією, що обмежує його поверхню; контур, силует. В рожевому тумані.. з’являлись і щезали неясні обриси хат (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- обрис — О́БРИС, у, ч. 1. Загальний вигляд предмета, окреслений лінією, що обмежує його поверхню; контур, силует. В рожевому тумані .. з'являлись і щезали неясні обриси хат (М. Коцюбинський); Знайомі обриси смерек по косогору чорно окреслюються на тлі неба (О. Словник української мови у 20 томах
- обрис — КО́НТУР (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); О́БРИС, КОНФІГУРА́ЦІЯ, ОКРЕ́СЛЕННЯ, ПРО́ФІЛЬ, А́БРИС книжн.; ПРО́РИС (контурна різьблена лінія); СИЛУЕ́Т (контурне зображення когось, чогось). Словник синонімів української мови
- обрис — О́брис, -су; -риси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обрис — Обрис, -су м. Силуэтъ. На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид. Стор. МПр. 16. Словник української мови Грінченка