Орфографічний словник української мови

обрізок

обрі́зок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обрізок — -зка, ч. Невелика частина, шматок, відрізаний від чого-небудь, або залишок від різання чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обрізок — Байда, витинок, відтинок, утинок, крайка, украйка, окраєць, партика, див. кусок  Словник чужослів Павло Штепа
  3. обрізок — ОБРІ́ЗОК, зка, ч. Невелика частина, шматок, відрізаний від чого-небудь, або залишок від різання чогось. Попід вікнами, на колодках та дерев'яних обрізках стоять люди (І. Франко); Біля партизанської кухні було багато обрізків капусти, моркви й помідорів (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
  4. обрізок — ВІДХО́ДИ (рештки, залишки після очищення с.-г. продуктів, переробки сировини, виготовлення промислових матеріалів і т. ін.), ВІДХІ́Д рідше, ВІДПА́ДКИ діал.  Словник синонімів української мови
  5. обрізок — ОБРІ́ЗОК, зка, ч. Невелика частина, шматок, відрізаний від чого-небудь, або залишок від різання чогось. Попід вікнами, на колодках та дерев’яних обрізках стоять люди (Фр., VIII, 1952, 9); Біля партизанської кухні було багато обрізків капусти, моркви й помідорів (Панч, II, 1956, 539).  Словник української мови в 11 томах