Орфографічний словник української мови

обсиджувати

обси́джувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обсиджувати — див. сидіти  Словник синонімів Вусика
  2. обсиджувати — -ую, -уєш, недок., обсидіти, -джу, -диш, док., перех., розм. Довго, часто сидячи на чому-небудь, робити його зручним, звичним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсиджувати — ОБСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСИ́ДІТИ, джу, диш, док., що, розм. 1. Довго, часто сидячи на чому-небудь, робити його зручним, звичним. 2. Сідаючи на поверхню чого-небудь, забруднювати. Мухи обсиділи стіл.  Словник української мови у 20 томах
  4. обсиджувати — ОБСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСИ́ДІТИ, джу, диш, док., перех., розм. Довго, часто сидячи на чому-небудь, робити його зручним, звичним.  Словник української мови в 11 томах