обсиджувати
ОБСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСИ́ДІТИ, джу, диш, док., що, розм.
1. Довго, часто сидячи на чому-небудь, робити його зручним, звичним.
2. Сідаючи на поверхню чого-небудь, забруднювати.
Мухи обсиділи стіл.
Словник української мови (СУМ-20)