обсиджений

ОБСИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до обси́діти.

Євген сів на обсиджений подорожніми пеньок (В. Земляк).

Значення в інших словниках

1. обсиджений — обси́джений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обсиджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обсидіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обсиджений — ОБСИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обси́діти. Євген сів на обсиджений подорожніми пеньок (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 215).  Словник української мови в 11 томах