Словник української мови в 11 томах

обсиджений

ОБСИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обси́діти.

Євген сів на обсиджений подорожніми пеньок (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 215).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обсиджений — обси́джений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. обсиджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обсидіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обсиджений — ОБСИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обси́діти. Євген сів на обсиджений подорожніми пеньок (В. Земляк).  Словник української мови у 20 томах