обсиджений
ОБСИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до обси́діти.
Євген сів на обсиджений подорожніми пеньок (В. Земляк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обсиджений — обси́джений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- обсиджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обсидіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обсиджений — ОБСИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обси́діти. Євген сів на обсиджений подорожніми пеньок (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 215). Словник української мови в 11 томах