обсиджений
обси́джений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обсидіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обсиджений — обси́джений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- обсиджений — ОБСИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обси́діти. Євген сів на обсиджений подорожніми пеньок (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
- обсиджений — ОБСИ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обси́діти. Євген сів на обсиджений подорожніми пеньок (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 215). Словник української мови в 11 томах