Орфографічний словник української мови

обсуджувати

обсу́джувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обсуджувати — -ую, -уєш, недок., обсудити, -суджу, -судиш, док., перех., розм. 1》 Недоброзичливо, з осудом висловлюватися, говорити про кого-, що-небудь: засуджувати, критикувати когось, щось. 2》 діал. Обговорювати, обмірковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обсуджувати — ОБСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., розм. 1. кого, що. Недоброзичливо, з осудом висловлюватися, говорити про кого-, що-небудь; засуджувати, критикувати когось, щось.  Словник української мови у 20 томах
  3. обсуджувати — ОБГОВО́РЮВАТИ що (обмінюватися поглядами, міркуваннями з ким-небудь з приводу чогось), ОБМІРКО́ВУВАТИ, ОБРАХО́ВУВАТИ рідше, ОБМОВЛЯ́ТИ заст., ОБСУ́ДЖУВАТИ діал.; ОБСМО́КТУВАТИ розм. (надто детально). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. обсуджувати — ОБСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., перех., розм. 1. Недоброзичливо, з осудом висловлюватися, говорити про кого-, що-небудь; засуджувати, критикувати когось, щось.  Словник української мови в 11 томах