обсуджувати
ОБСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., розм.
1. кого, що. Недоброзичливо, з осудом висловлюватися, говорити про кого-, що-небудь; засуджувати, критикувати когось, щось.
Ото ж мене обсудила близька сусідочка, Бодай вона не виділа на дочці віночка (з народної пісні);
Здатна [Мокрина] на всякі вигадки і вихватки – обсудить, вихвалить, вміє приказати, звести, наплести (К. Гордієнко).
2. що. Обговорювати, обмірковувати.
Ґазди солідно обсуджують новини дня (Г. Хоткевич);
Врешті, це діло Ви, мабуть, обсудите гурточком, а поклавши, що перекладати, звістіть мене (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)