Орфографічний словник української мови

обшлаг

обшла́г

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обшлаг — -а, ч. Одворот на кінці рукава.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обшлаг — Вилога, карваш, закарваш  Словник чужослів Павло Штепа
  3. обшлаг — ОБШЛА́Г, а́, ч. Нижня пришивна частина рукава; одворот на кінці рукава. Він висмикнув з-за обшлага якусь брошурку і кинув її на стіл (Ю. Смолич); Кліфтон пришивав ґудзики до обшлагів френча (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  4. обшлаг — ОБШЛА́Г, а́, ч. Одворот на кінці рукава. Він висмикнув з-за обшлага якусь брошурку і кинув її на стіл (Смолич, Театр.., 1940, 37); Кліфтон пришивав гудзики до обшлагів френча (Загреб., Європа 45, 1959, 159).  Словник української мови в 11 томах