обшлаг

ОБШЛА́Г, а́, ч. Одворот на кінці рукава.

Він висмикнув з-за обшлага якусь брошурку і кинув її на стіл (Смолич, Театр.., 1940, 37);

Кліфтон пришивав гудзики до обшлагів френча (Загреб., Європа 45, 1959, 159).

Значення в інших словниках

1. обшлаг — обшла́г іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. обшлаг — -а, ч. Одворот на кінці рукава.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обшлаг — Вилога, карваш, закарваш  Словник чужослів Павло Штепа
4. обшлаг — ОБШЛА́Г, а́, ч. Нижня пришивна частина рукава; одворот на кінці рукава. Він висмикнув з-за обшлага якусь брошурку і кинув її на стіл (Ю. Смолич); Кліфтон пришивав ґудзики до обшлагів френча (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах