оголювати —
-юю, -юєш і оголяти, -яю, -яєш, недок., оголити, оголю, оголиш, док., перех. 1》 Знімати одяг, покриття з якоїсь частини тіла; робити голим. || Позбавляючи покриття, заслони і т. ін., робити видним для огляду, відкритим для зору. Оголяти шаблю. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оголювати —
ОГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОГОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОГОЛИ́ТИ, оголю́, ого́лиш, док. 1. що. Знімати одяг, покриття з якоїсь частини тіла; робити голим. Селян по черзі клали на колоду, оголювали їм спини, допитували: – Що брав у пані? Де подів? (В.
Словник української мови у 20 томах
оголювати —
ВІДКРИВА́ТИ (знімаючи, відгортаючи якесь накриття, заслону з кого-, чого-небудь, робити його видним, доступним зорові), РОЗКРИВА́ТИ, ВІДСЛОНЯ́ТИ, ВІДСЛО́НЮВАТИ, ВІДТУЛЯ́ТИ, РОЗТУ́ЛЮВАТИ, РОЗТУЛЯ́ТИ, РОЗХИЛЯ́ТИ, ОГО́ЛЮВАТИ, ОГОЛЯ́ТИ. — Док.
Словник синонімів української мови
оголювати —
ОГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш і ОГОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОГОЛИ́ТИ, оголю́, ого́лиш, док., перех. 1. Знімати одяг, покриття з якоїсь частини тіла; робити голим. Селян по черзі клали на колоду, оголювали їм спини, допитували: — Що брав у пані? Де подів?...
Словник української мови в 11 томах